Грохольська Анна (нар. 1931)

Анна Грохольська народилася 1 вересня 1931 р. у Фалентах під Варшавою, як п’ята дитина Адама Ремігіуша Грохольського та Барбари з Четвертинських. Після неї в родині Грохольських народилося ще четверо дітей. Батько – професійний офіцер – прославився відвагою під час гітлерівської окупації (зокрема, командував “Вахляжем”, поранений під час Варшавського повстання). У вільний час займався живописом і з великим талантом виконував малюнки пером. А.Р. Грохольський помер у 1965 році у віці 77 років. Мати – (померла у 1970, маючи 70 років), обдарована великим художнім талантом, про який свідчать залишені нею красиві акварелі, не могла його розвинути, присвятивши весь свій час і енергію передусім вихованню десятьох дітей.

Анна, після закінчення у 1951 році ліцею Сестер Непорочних у Валбжиху, розпочала навчання в Академії Мистецтв у Варшаві, спочатку в майстерні проф. Станіслава Чайковського, потім у майстерні скульптури проф. Франциска Стринкевича. Диплом отримала у 1957 році і з повною свідомістю прийняла рішення присвятити себе сакральному мистецтву. У 1958 році виконує в костелі св. Антонія в Прушкові барельєф (гіпс патинований) “Проповідь св. Антонія до риб”, у 1959 в костелі св. Мартина у Варшаві великі барельєфи (камінь – Бренна), що зображають св. Мартина на коні з жебраком і св. Мартина єпископа. У 1963-1964 роках (завдяки отриманій стипендії) перебуває у Франції, де відвідує собори і романські костели. Відтоді майстром Анни Грохольської стає Гістлебертус – скульптор XII століття, автор усіх скульптур у соборі в Отен. Художниця відвідувала лекції в Паризькому Католицькому Інституті, зокрема лекції о. Де Любак, о. Шеню, Лієже. Належить також до заснованого о. Жаном Даніелу Cercle St. Jean. Отець Даніелу, учасник робіт Другого Ватиканського Собору, систематично наближав і пояснював учасникам зустрічей проблематику собору. Після повернення до Польщі Анна Грохольська проектує інтер’єри каплиць: каплицю кс. Примаса Стефана Вишинського у Варшаві (вул. Марса), каплицю в домі Сестер Непорочних у Варшаві (вул. Ідзиковського, каплиця ця потім була частково змінена), підземну каплицю для оо. Редемптористів у Варшаві на Новому Місті. Виконує також реставраційні роботи (палаци в Радзині і в Любартові, покамедульський костел на Білянах у Варшаві, пам’ятник Матері Божій у Пруднику). У 1977 – 1981 роках виконує поліхромію дерев’яного костелу в Старій Мілосні, за що отримує Премію Брата Альберта в галузі живопису. У 1980 – 1983 роках працює над Дорогою Хреста в костелі св. Йосифа в Кельцах на Сидловку (барельєфи у вапняку). За цю роботу отримала Премію Брата Альберта в галузі скульптури. У 1987 – 1989 роках малює Дорогу Хреста, в материнському домі “сірих” урсулинок у Пнєвах. У 1985 році приступає до роботи над Станціями Дороги Хреста для Згромадження Отців Маріанів. Дорога Хреста знаходиться в Горі Калварії біля Варшави в парку неподалік костелу Вечері Господньої, в якому спочиває засновник Згромадження, Вшановний Слуга Божий Станіслав Папчинський. Серед майстрів, яким завдячує своє інтелектуальне і духовне формування, Анна Грохольська перераховує батьків, непорочних з ліцею у Валбжиху і особливо кс. Антонія Марильського. Завдяки йому могла познайомитися з усіма видатними людьми Церкви в Польщі і за її межами.

Анна Грохольська мешкає у Варшаві.