Наймолодший син Лукаша (VIII покоління) і Дороти з Желанки є 1617 дворецьким Миколая з Коморова Струся старого хмельницького, який на той час перебував у московському полоні, і за його дружиною Зофією з Орехова призначений повноважним представником для продажу маєтків у -?-. У 1626 той самий Струсь вже галицький, снятинський, любецький і хмельницький стар. залишає йому м. Сидорів із замком і села Зелена ??к? і Крив? з підданими. у 1631 в акт. Теребовлянських Йоб виступає як зем’янин воєводства подільського, маючи привілей на володіння королівським селом П’ятничани над Збручем у пов. кам’янецькому. У 1634 тримає в заставі від Василя Браницького села Розисче (Розиска), Іванівка і Качанівка. Розиска ці над Збручем у в. 18 від Скалата купив у 1647 Казимир Грохольський, міністр від Віктора Розвадовського.
З дітей Йоба – Якуба з 2-го його шлюбу з Еліз. Дзеліінська: Олександр, чашник нурський + бл. 1680 – мав з дружини Крістіни з Орхова Крупської чотирьох дочок і бездітного сина Михайла. Стефан володів маєтками Грабово, Листівці, Нікітинці та ін. 1637-1662 [нар.] “перейшов на католицьке віросповідання”, оскільки дід його Лукаш (VIII пок) вступаючи в другий шлюб з Доротою з Желанки і потомство його з цього шлюбу були – як видно – дисидентами (аріанами). Цей Стефан за деякими генеалогіями ідентифікований зі Стефаном, сином Анджея (X пок. а братом Ремігіана) одруженим з Катериною-Констанцією Пе?чанкою. Миколай, о?. з Анною Гірською † стер. Крістіна: 1° за Дзишевським, 2° за Підвисоцьким. Олександра, у турецькому полоні, викуплена 1694 Тринітаріями. Катерина померла в дівоцтві.