Грохольський Станіслав (1858 - 1932)

Станіслав Грохольський (нар. 6 червня 1858 у Жолині біля Ланьцута, пом. 26 лютого 1932 у Буффало) – польський художник

Син Антонія Рафаеля, який користувався гербом Сирокомля.

У роках 1877-1880 навчався у Владислава Лущкевича та Яна Матейка у Кракові. Пізніше у Відні у Вурцінгера, Парижі у Жозефа Леона Бонната та Академії у Мюнхені у Александра Вагнера. У Мюнхені прожив 20 років. До 1901 р. перебував у Нью-Паусінгу біля Мюнхена, потім виїхав до Північної Америки, до Мілвокі.

Грохольський виставив у 1886 інтер’єр церкви у Відні. Перше визнання здобув картина “Сушіння білизни” (1889), виставлена у Мюнхені. З Мюнхеном були пов’язані найщасливіші роки творчості, оскільки він знайшов там визнання, роботу та замовлення. Його картини користувалися тут значним успіхом і купувалися до приватних і публічних колекцій. Він відправляв свої роботи на національні виставки до Варшави, Кракова та Львова.

Оселився зі своєю дружиною Ізабеллою Павловською у віллі Пасінг під Мюнхеном, створивши дім, де збиралася польська художня колонія. У 1891 р. відкрив власну школу малювання, в якій навчалися зокрема: Густав Гвоздецький, Кароль Віруш-Ковальський, Генрик Щиглінський, Сотер Малаховський Якса.

Малював: портрети, жанрові картини (особливо охоче з гуцульського села та єврейський фольклор), релігійні для польських церков. Його малярство визначається як трактування теми, часто поєднане з літературною ідеєю.

У роках (1880-1900) художник виставив у мюнхенському Гланпаласті свої картини.

Співпрацював із журналом “Gardenlaube” та “Moderne”, у яких розміщувалися дереворити, виконані за його малюнками.

У Польщі репродукції його творів розміщували журнали “Kłosy” та “Tygodnik Ilustrowany”.

Станіслав Грохольський належав до найвидатніших представників мюнхенського малярства. Його творчість не має відкривальних цінностей, проте в рамках жанрового малярства реалістичного характеру відзначилася особистість художника через відповідний вибір тем та їх трактування життя польського народу і характерні єврейські типи, становили головну тему зацікавлень художника.

Малював інтер’єри селянських хат, представляючи повсякденне життя, що відбувається в них: весілля, відпусти, хвороби і бійки. Євреїв же під час молитви.

Його відомі роботи

* Старий, Стара (1881)
* Жінка з Баварії (1882)
* Сушіння білизни (1889)
* П’єта (1901)
* Смерть Офелії (Музей у Львові)
* Єврей
* Замурування черниці
* Смерть сироти (Національний музей у Кракові)
* Шема Ізраель

“КУР’ЄР ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ”. Додаток до Нр. 350. “Іл. Кур’єра Щоденного” від 18 грудня 1933 р.

Завантажити титульну сторінку магістерської роботи пані Магдалени Мніх