Церква Всіх Святих, XIX столітнє кладовище, плебанія
До найважливіших пам’яток на території гміни Садове належить церква під покровом Всіх Святих, яка зараз знаходиться в місцевості Всесвяте. (У частині публікацій місцева церква все ще описується як знаходиться в Грохолицях, а це тому, що раніше Всесвяте і Грохолиці становили одну місцевість, а їх назви використовувалися взаємозамінно).
Будівля спочатку існувала вже в 1326 році. Нинішня була зведена в 1462 році з фундації Якуба Грохольського, каноніка краківського і його брата Анджея, обидва герба Сірокомля. Ця церква була збудована з тесаного каменю в готичному стилі, що має елементи стародавнього храму, стоїть на невеликому підвищенні на західній стороні села Всесвяте. На укріплюючих його контрфорсах розміщений герб роду Грохольських Сірокомля.
З Літописів Сандомирської дієцезії відомо, що з 1462 до 1902 року в Грохолицях-Всесвятих обов’язки настоятеля виконували 24 священники. Першим настоятелем був фундатор церкви Якуб Грохольський. У 1676 році привезли новий дзвін. У пізніші роки церква була перебудована. 15 листопада 1785 року під час реконструкції Великого Вівтаря під вівтарем виявили муровану гробницю, в якій була труна з дерева модрини фундатору церкви Якуба Грохольського, спадкоємця Грохолиць.
На зовнішній стороні церкви, над боковим входом видно закладну плиту. Обидва притвори – з півдня (бічна крита) і з заходу добудував у 1783 році (притвор або крита, раніше також називалася бабинцем – частина церкви, передпокій перед входом). На плиті напис: “Ксьондз Шимон Опалевський, канонік краківський, суфраган опатовський, плебан Грохолицький, обидві криті збудувати наказав” і рік побудови криті. У 1882 році в церкву у Всесвятих-Грохолицях вдарила блискавка, від якої храм згорів. Відбудований був за священників настоятелів Гуліна і Новаковського, а ксьондз єпископ Соткевич у 1892 році завершив святу консекрацію.
Первісні риси готичного стилю зазнали на протязі століть явного стирання і проявляються лише в колекційно – хрестовому склепінні пресвітерія, гострокутному арковому прольоті та оскарпуванні зовнішніх стін будівлі. На трьох контрфорсах збереглися герби Грохольських – Сірокомля. Церкву оточено старим муром з капличками, що містять вівтарі.
Церква у Всесвятих-Грохолицях має три вівтарі: Великий і два бічні. Вони походять з XVIII століття. У Великому є образи Всіх Святих, вгорі Св. Роха, в бічних Пресвятої Трійці і Св. Антонія та Матері Божої і Св. Варвари. На порталі вівтаря Св. Трійці напис свідчить, що камінь цей вівтарний освятив єпископ краківський Константи Фелікс на Шанявавах Шанявський, князь Сєвєрський 1737 в Кельцах, який помістив у ньому реліквії Св. Доната та інших мучеників. У трьох релікваріях знаходяться останки Св. Анни, реліквії Св. Юкунди і Св. Венеранди. Одна з монстранцій має дату 1806 рік, а мідні свічники є набагато старшими. Увагу також привертають старовинні кам’яні портали та обладнання інтер’єру, що походять головним чином з останньої чверті XVIII століття.
Стави (раніше дерев’яні або кам’яні лавки) в пресвітерії (простір церкви, призначений для духовенства, може бути виділений від решти церкви підвищенням або балюстрадою) і хрестильниця походять з 1777 року. Пресвітерій є вужчим, склепіння колекційне. Через гострокутний портал з лівого боку вхід у захристію, де знаходиться прихований вхід у скарбничку та барокове віконце з старою ґраткою. У південній (протилежній) стіні пресвітерія гострокутна ніша для святих олій також зі старою ґраткою. Перед вівтарем вхід у підземні крипти, коридори яких виводять за межі церкви. Поліхромія частково Ленартовича (кінець XIX ст.).
У внутрішній стіні одного з притворів знаходиться пам’ятник Фелікса Хоцимовського, спадкоємця Малошиць і Дженковиць, померлого 3 грудня 1546 року, “правдивого чоловіка, який нікому в житті не був прикрим”. З перекладу з латини напис на плиті свідчить: “Будь йому милостивий, о Боже. Для обличчя Христа, не суди Господи слуги твого”. Тут також знаходяться герби Топір, Порай, Яніна і Дружина. Тут також був надгробок шляхетної Феліції Хоцимовської, спадкоємиці Ржухова, “дружини без догани, померлої 17 квітня 1542 року”. Стави рококові походять з 1777 року фундації ксьондза Шимона Опалевського, а літери оточують герб ксьондза Опалевського – Остоя. На хрестильниці також вирізьблений напис з датою 1777 року.
Варто також нагадати в якості цікавинки, що на церкві у Всесвятих стояла вежа з тесаного каменю, в яку в 1734 році вдарила під час бурі блискавка і знищила вежу. У 1799 році втретє відбулося перенесення праху з підцерковних гробів. Через рік, у 1800 Ян з Дуклі Малаховський був фундатором церковних органів.
Подальша доля церкви – це зведення дзвіниці коштом 26 червоних золотих, яку поставив у 1816 році граф Яцек Малаховський, спадкоємець маєтків бодзеховських, померлий 21 березня 1821 року в Бодзехові. Дзвіниця ця була відновлена у другій половині XIX століття. Вона мурована, на плані квадрата, з двома ярусами, поділеними карнизом. Наріжники оформлені пілястрами. Дах має форму намету, гонтовий. (Пілястр – це стовп, встановлений при стіні – або частково в неї вбудований – незначно виступаючий перед лицем стіни. Він виконує як конструктивну, так і декоративну функцію).
На обладнанні церкви у Всесвятих-Грохолицях знаходиться старовинна монстранція, ймовірно з 1796 року фундації графа Яцека Малаховського, канцлера великого коронного. Є також монстранція класицистична з першої половини XIX століття, олов’яний релікварій у стилі регенції та мідний казанок з 1820 року.
З церквою у Всесвятих-Грохолицях пов’язане життя Вітольда Гомбровича та його родини. Там саме, у парафіяльній книзі знаходиться запис метричний Маріана Вітольда Гомбровича. Між головною навою і пресвітерієм з правого боку знаходиться хрестильниця, при якій письменник був охрещений. Далі в глибині пресвітерія, також з правого дерев’яна лавка, на якій сиділи під час меси Гомбровичі. “… Гіполіт, який досі був спадкоємцем з прихованою злістю і пристрастю, аби не піддатись, тепер заспокоєний і шляхетний сів на лавці колляторській і кивком голови вітав сидячу навпроти родину управителя і Іканія. …” Цитована “Порнографія” також передає атмосферу готичної церкви у Всесвятих. “… Але коли нас поглинув напівтемрява, в яку були вбиті свічки, що горіли, наповнені задушливим співом лякливим, шепочучим, звучащим цією масою народною, прісною і згорбленою …тоді зникла підстережена багатозначність – ніби рука, сильніша за нас, відновила лад, що панує в богослужінні. …”
Історія плебанії також дуже цікава.
Отже, вікарівка, тобто дім вікаріїв стояв спочатку близько церкви. До церкви священники вікарії йшли з нього через дерев’яний місток, перекинутий над яром. Плебанія стояла в Богучині, як пише автор Деканату опатівського, “за ставами на великій горі”, з північно-західного боку церкви. Ця плебанія однак згоріла під час пожежі 29 серпня 1763 року. Через два роки, в 1765 році коштом 5330 злотих польських була збудована нова плебанія. Тут, де зараз знаходиться плебанія, раніше стояв шпиталь грохолицький. На стіні з боку хору церковного був колись напис: “Господи, я полюбив прикрасу дому Твого, місце проживання слави – Твоєї” – після перекладу з латини. У церкві парафії Всесвяте-Грохолиці є герби Сірокомля, Топір і Окша, а отже герби Грохольських, Хоцимовських і герб ксьондза Шимона Опалевського Остоя.
XIX-столітнє кладовище у Всесвятих
Поруч із Церквою у Всесвятих, з її західної сторони, знаходиться старе дев’ятнадцяте столітнє кладовище, на якому досі збереглося багато цікавих кам’яних пам’ятників з епітафіями, вирізаними на надгробних плитах, яких зараз майже не зустрічається на сучасних пам’ятниках і надгробках кладовищ. Деякі з давніх епітафій ще чіткі і їх можна прочитати.
Деканат опатівський зазначає, що серед іншого тут спочиває мати двох священників з Грохолиць, Антоніна з Майовських – Яна і Ігнація. Останній, як випливає з обеліска, що знаходиться на кладовищі денковському, був настоятелем парафії в Денкові. На старому кладовищі у Всесвятих спочиває також священник Фл. Лоневський.
З пам’ятників виділяється гарна скульптура Св. Емілії і пам’ятник, що стоїть на могилі Півницьких, а також пам’ятник у формі труни, прикрашений вінками квітів Бернарда Пизовського. На його плиті є напис: Св.п. Бернард Пизовський. “Кохав Бога, довіряв Йому і працював, несучи полегшення ближньому“. Пам’ятник з хрестом Вельгусів виділяється цікавим віршем:
Хресте Христовий, захисте душі
Будь у моїх турботах милим спогадом
А коли день Суду кості мої зрушить
Нехай тоді стану під Твоїм тінню
Багато пам’ятників є дуже цікавими, як через їх форму і вигляд, так і через їх зміст на плитах. З написів цих випливає, що в Грохолицях і Всесвятих у минулому столітті серед іншого жили родини Йоповичів, Майовських, Півницьких, Пизовських, Канів, Присухів, Цибулів, Фіясінських, Медрецьких, Шиманських, Квасняків, Чубів та інших.
Джерело: Сторінка Гміни Садове [sadowie.com.pl]
550 років Церкви у Всесвятих фундації Грохольських з Грохолиць
550 років Церкви у Всесвятих фундації Грохольських з Грохолиць (відкрити PDF)
Історія Церкви Парафії Всесвяте в Грохолицях
Церкву цю з тесаного каменю збудував ксьондз Якуб Грохольський і брат його Анджей, власники маєтків Грохолиці в 1460 році. Церква має готичний стиль зі склепінням мурованим в пресвітерії а дерев’яним в наві. На пілястрах наріжних на переді Церкви герби фундаторів Сірокомля. Закладна плита є на південній стіні над малою критою. Обидві криті збудував ксьондз Шимон Опелевський у XVIII ст.
В підземеллях є крипти в яких є три труни – в одній спочивають прах Якуба Грохольського, в другій Шимона Опелевського, в третій Феліції Реклевської – власниці Обречної і фундаторки Церкви в Стрижловицях. Вівтарі романські походять з XVIII ст. У великій криті є пам’ятник, плита Хоцимовського – а в малій, його дружини, власниці Малошиць, Дженковиць і Ржухова.
Стави в пресвітерії і хрестильниця походять з 1777 року. У 1882 році, Церква була спалена і відбудована за настоятелів Гуліну і Новаковського. У 1892 році, консервована була єпископом Соткевичем. До Церкви належав маєток Богучице (44 морги) дарований Богучицьким а скасований урядом царським. Настоятелі жили в Богучицях; лише ксьондз Гуліна поставив у 1887 р. плебанію при Церкві.
З старих пам’яток залишилися:
Документи: опис Церкви, список інвентаря, книга візит деканських, бреве Пія VII;
Книги: теологічна книга готична і ìAlimonia Spiritualis 1743;
Барабан старопольський невідомого походження, використовуваний при урочистих процесіях.
Дзвіниця збудована в 1816 році канцлером Яцеком Малаховським а дзвони походять з 1924 р. за ксьондза Гжебальського.
СПИСОК НАСТОЯТЕЛІВ У ПАРАФІЇ ВІД ЇЇ ЗАСНУВАННЯ
1480 – 1531 Яків Грохольський, фундатор Церкви,
1531 – 1535 Павло Красковський, кан. краківський,
1535 – 1560 Михайло Залеський, кан. опатовський,
1560 – 1644 Кароль Н.,
1644 – 1678 Павло Герцюш, тоді. доктор,
1678 – 1689 Ян Ледоховський,
1689 – 1689 Яків Студзенський,
1689 – 1714 Анджей Будзінський,
1714 – 1726 Самуель Швиковський,
1726 – 1731 Михайло Герчинський,
1740 – 1760 Михайло Авендик, кан. краківський,
1760 – 1761 Мартін Арвай,
1761 – 1763 Юзеф Пекарський,
1763 – 1806 Шимон Опелевський, кан. лівський,
1807 – 1820 Шимон Яклевіч, кан. опатовський,
1820 – 1832 Вінцентій Біганський,
1832 – 1848 Ян Пліхта (похований при Церкві),
1853 – 1865 Ян Йопович,
1866 – 1879 Людвік Тарловський,
1880 – 1883 Генрік Мрочковський,
1883 – ???? Юзеф Гуліна (збудував плебанію),
???? – ???? Ян Новаковський,
???? – ???? Болеслав Рачковський (збудував колодязь при плебанії),
???? – 1909 Станіслав Вишневський (заснував нове кладовище),
1910 – 1916 Н. Кацперський,
1916 – 1920 Роман Цєшковський – прелат,
1920 – 1922 Станіслав Рудкевич,
1922 – 1924 Петро Бітний,
1924 – 1930 Владислав Гжебальський (збудував хліви плебанії),
1930 – 1936 Юзеф Боровець
1937 – 1954 Станіслав Скурський (огородив плебанію),
1954 – 1957 Станіслав Орлик,
1957 – ???? Юзеф Біль.