Грохольська Анна (нар. 1931)

Анна Грохольська народилася 1 вересня 1931 р. у Фалентах під Варшавою, як п’ята дитина Адама Ремігіуша Грохольського та Барбари з Четвертинських. Після неї в родині Грохольських народилося ще четверо дітей. Батько – професійний офіцер – прославився відвагою під час нацистської окупації (зокрема, командував “Вахляжем”, був поранений під час Варшавського повстання). У вільний час займався живописом і з великим талантом виконував малюнки пером. А.Р. Грохольський помер у 1965 році у віці 77 років. Мати – (померла у 1970, маючи 70 років), обдарована великим художнім талантом, про що свідчать залишені нею прекрасні акварелі, не могла його розвинути, присвячуючи весь свій час і енергію передусім вихованню десятьох дітей.

Анна, після закінчення у 1951 році ліцею Сестер Непорочниць у Валбжиху, розпочала навчання в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві, спочатку в майстерні проф. Станіслава Чайковського, потім у майстерні скульптури проф. Францішека Стринкевича. Диплом отримала у 1957 році і з усвідомленням прийняла рішення присвятити себе сакральному мистецтву. У 1958 році виконує в костелі св. Антонія в Прушкові рельєф (гіпс патинований) “Проповідь св. Антонія до риб”, у 1959 в костелі св. Мартина у Варшаві великі рельєфи (камінь – Бренна), що зображують св. Мартина на коні з жебраком і св. Мартина єпископа. У 1963-1964 роках (завдяки отриманій стипендії) перебуває у Франції, де відвідує собори і романські костели. З цього часу майстром Анни Грохольської стає Гістлебертус – скульптор XII століття, автор усіх скульптур у соборі в Отені. Художниця відвідувала лекції в Паризькому католицькому інституті, зокрема лекції о. Де Любака, о. Шеню, Льєжера. Вона також належить до заснованого о. Жаном Даніелу Cercle St. Jean. Отець Даніелу, учасник робіт Другого Ватиканського собору, систематично наближав і пояснював учасникам зустрічей проблематику собору. Після повернення до Польщі Анна Грохольська проектує інтер’єри каплиць: каплицю о. Примаса Стефана Вишинського у Варшаві (вул. Марса), каплицю в домі Сестер Непорочниць у Варшаві (вул. Ідзиковського, каплиця ця потім була частково змінена), підземну каплицю для оо. Редемптористів у Варшаві на Новому Місті. Вона також займається реставраційними роботами (палаци в Радзині і в Любартові, покамедульський костел на Бєланах у Варшаві, пам’ятник Матері Божій у Пруднику). У 1977 – 1981 роках виконує поліхромію дерев’яного костелу в Старій Мілосні, за що отримує Премію Брата Альберта в галузі живопису. У 1980 – 1983 роках працює над Хресною Дорогою в костелі св. Йосипа в Кельцях на Шидловку (рельєфи в вапняку). За цю роботу отримала Премію Брата Альберта в галузі скульптури. У 1987 – 1989 роках малює Хресну Дорогу, в материнському домі “сірих” урсулинок у Пнєвах. У 1985 році розпочинає роботу над Станціями Хресної Дороги для Згромадження Отців Маріанів. Хресна Дорога знаходиться в Горі Калварії біля Варшави в парку неподалік костелу Вечері Господньої, в якому спочиває засновник Згромадження, Вельмишановний Слуга Божий Станіслав Папчинський. Серед майстрів, яким вона завдячує свою інтелектуальну і духовну формацію, Анна Грохольська називає батьків, непорочниць з ліцею у Валбжиху і особливо отця Антонія Марильського. Завдяки йому вона могла познайомитися з усіма видатними людьми Церкви в Польщі та за її межами.

Анна Грохольська живе у Варшаві.